[Вова Ронський]

КОНСТИТУЦІЯ
Конституція — Основний Закон, який розповсюджується на всю територію України.

​

РОЗДІЛ I​

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ
​

Стаття 1. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 2. Державна влада в м. Київ здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Стаття 3. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Принцип верховенства права означає, що всі дії держави повинні бути вчинені у відповідності з правом в тому сенсі, що всі дії виконавчої влади, що торкаються прав та свобод індивідів, мають бути уповноважені правом.

Стаття 4. Державною мовою в Україні є українська мова.

Стаття 5. Захист суверенітету і територіальної цілісності м. Харків, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона м. Харкова , забезпечення публічного порядку та безпеки, захист прав і свобод громадянина покладаються на Збройні Сили України, Національну Поліцію України та Службу Безпеки України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України, Національна Поліція України та Служба Безпеки України ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України, Національній Поліції України та Служби Безпеки України, а також членів їхніх сімей.

На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Стаття 6. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та правоохоронні органи та їх співробітники зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

​

РОЗДІЛ II​

ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА​

Стаття 7. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Стаття 8. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 9. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожному гарантується право звернутись із скаргою до Місцевого або Верховного Суду з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом.

Стаття 10. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Кожен має право на повагу до його гідності. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Стаття 11. Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок
проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Під час дії воєнного стану дозволяється порушення недоторканності житла за наявності підстав зазначених у ЗУ «Про правовий режим воєнного стану у м. Харків та Україні».

Стаття 12. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків зазначених у ЗУ «Про правовий режим воєнного стану у м. Харків та Харківський області».

Стаття 13. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 14. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці,

на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Кожен, хто працює, має право на відпочинок

Стаття 15. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Стаття 16. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Стаття 17. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Стаття 18. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

Стаття 19. Кожен має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, правоохоронних органів, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 20. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення шляхом публікування у відкритий доступ на офіційному Державному порталі.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не опубліковані у відкритий доступ на офіційний сайт Міської Ради не є дійсними.

Стаття 21. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Стаття 22. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Стаття 23. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 24. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Стаття 25. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Стаття 26. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

​

РОЗДІЛ III​

ВИБОРИ​

Стаття 27. Народне волевиявлення здійснюється через вибори.

Стаття 28. Право голосу на виборах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.

Стаття 29. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

РОЗДІЛ IV​

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА​

Стаття 30. Єдиним органом законодавчої, виконавчої та судової влади в м. Харків є Мерія Харкова.

Стаття 31. Не може бути обраним до Мерії Харкова м. Харкова громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Стаття 32. Перед вступом на посаду депутати м. Харкова складають перед Мерією Харкова таку присягу:

«Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників».

Стаття 33. Мерія Харкова працює сесійно.

Графік роботи встановлений та затверджений статутом.

Мерія Харкова може приймати та розглядати звернення від громадян виключно під час робочого графіку.

Стаття 34. До повноважень Мерії Харкова належить:

Створення, прийняття та зміна законів;

Затвердження Державного бюджету м. Харків та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету м. Харків , прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

Здійснення законодавчої, судової та виконавчої влади.

Затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України та Національної Поліції України.

Під час здійснення судової влади призначати судові засідання.

Приймання, розгляд та вирішення питання щодо звернення від громадян.

Проведення перевірок правоохоронних органів.

Проведення оголошень для працівників правоохоронних органів.

Безперешкодний проїзд на усі закриті або спеціальні території та приміщення за потребою.

Владний Імунітет працівників Міської Мерії Львова, а саме: Прокурора, Виконавчого Судді, Верховного Судді, Депутатів, Міністрів та голови Міської Мерії Львова.

Стаття 35. Владний Імунітет працівників Міської Мерії Львова.

Владний Імунітет – право на недоторканність, безперешкодний проїзд у випадку пред’явлення ними службового посвідчення, який підтвердить факт Владного Імунітету.

Забороняється обшукувати, перешкоджати та затримувати осіб, які мають Владний Імунітет.

​

РОЗДІЛ IV​

ПРАВОСУДДЯ​

Стаття 36. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Стаття 37. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Стаття 38. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Стаття 39. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Стаття 40. Суддя обіймає посаду безстроково.

Підставами для звільнення судді є:

1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я;

2) порушення суддею вимог щодо несумісності;

3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

Держава забезпечує особисту безпеку судді та членів його сім’ї.

Стаття 41. Правосуддя здійснюють судді.

На посаду судді може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Стаття 42. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Основними засадами судочинства є:

1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

2) забезпечення доведеності вини;

3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором;

5) забезпечення обвинуваченому права на захист;

6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

7) розумні строки розгляду справи судом;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;

9) обов’язковість судового рішення.

Стаття 43. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Стаття 44. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.