[Вова Ронський]

ЗАКОН УКРАЇНИ​

Про недоторканність​

Цей Закон відповідно до Конституції України визначає правові основи парламентарів.
​

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ​

Стаття 1. Парламентар - член уряду і голова міністерства.
Стаття 2. До парламентаря входять наступні посадові особи: - Міський голова; - Заступник міського голови, Міністр культури, Міністр фінансів, Міністр транспорту, Генеральний прокурор. Відповідних посадових осіб правоохоронні органи зобов'язані знати в обличчя.

Стаття 3. Статус парламентаря України визначається Конституцією та законами України. Важливою конституційною гарантією є недоторканність, яка має цільове призначення - забезпечення безперешкодного та ефективного здійснення парламентарями України своїх функцій. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правовий характер.
Стаття 4. Парламентерська недоторканність передбачає також особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту парламентарів України.
Стаття 5. Недоторканність парламентарів України передбачає наступне: - правоохоронні органи не мають права здійснювати перевірку документів /посвідчень. - правоохоронні органи не мають права затримувати / заарештовувати / обшукувати чи допитувати без згоди Міської ради.
Стаття 6. Недоторканість поширюється на всю територію всієї Юрисдикції.

Розділ II ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ ДАННОГО ЗАКОНУ

​

Стаття 7. Відповідальність за неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень парламентаря. Непокора або опір законним вимогам парламентаря, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.