Алинка Одесская
Лідер
Розрив — пошкодження тканин у результаті дії протилежно спрямованих сил, з порушенням їхньої анатомічної безперервності. Синдром тривалого здавлення — своєрідний патологічний стан м'яких тканин після тривалого ( 2-4 години і більше ) здавлення. Характерною особливістю є те, що після усунення здавлюючого об'єкта в кров масивно надходять токсичні продукти розпаду тканин, що й зумовлює тяжкість стану і клінічні прояви.
Забій — це закрите пошкодження тканин і органів без істотного порушення їх структури. Найчастіше пошкоджуються поверхнево розташовані тканини (шкіра, підшкірна клітковина, м'язи і окістя). Особливо страждають при сильному ударі м'які тканини, котрі придавлює в момент травми до кісток.
Рана — це порушення анатомічної цілісності покривних або внутрішніх тканин на всю їх товщину, а іноді також і внутрішніх органів, викликане механічним впливом. Відмінні ознаки: біль, кровотеча, зяяння.
Хірургія - це наука, яка вивчає патологічні стани та хвороби, що лікуються за допомогою оперативного (хірургічного) методу.
Хірург - спеціаліст з хірургії; лікар, який провадить динамічне спостереження, діагностику, лікування оперативним та консервативним методами.
За строками виконання відрізняють операції невідкладні, термінові та планові: Невідкладні операції потребують негайного виконання (зупинка кровотечі, трахеостомія та ін.). Термінові операції можуть бути відкладені на час уточнення діагнозу та підготовки хворого до операції. Планові операції виконуються після детального обстеження хворого та необхідної підготовки до операції.
Сучасна хірургія все більше стає реконструктивною хірургією, тобто спрямованою на відновлення або заміну ураженого органу — протез судини, штучний клапан серця, посилення синтетичною сіткою грижевих воріт тощо, а також малоінвазивною, тобто спрямованою на мінімізацію обсягів та області втручання в організм — міні-доступи, лапароскопічна техніка, рентгенівського хірургія, а також молекулярна. хірургія.
Хірургічне лікування складається з кількох послідовних етапів:
1) Підготовки хворого до операції
2) Знеболення (наркозу)
3)хірургічного втручання реабілітації хворого після операції.
Хірургічна операція включає:
1) забезпечення оперативного доступу (розріз шкіри або слизової оболонки)
2) оперативне лікування органу
3) відновлення цілісності тканин
4) порушених під час операції.
Офтальмологія - це наука, що вивчає анатомію і фізіологію органів зору, хвороби ока та розробляє методи лікування та профілактики.
Офтальмолог - лікар, що лікує та діагностує захворювання очей та супутні проблеми із зором.
Око — складний орган, який забезпечує сприйняття навколишнього світу завдяки, зокрема, зору. Око складається з кількох структур, які разом обробляють світло та передають візуальну інформацію в мозок. Анатомію ока можна умовно розділити на чотири основні шари: шар м'язів навколо ока, зовнішній шар ока, середній шар ока і внутрішній шар ока.
М'язи ока — це зовнішні м'язи очного яблука (екстраокулярні м'язи), які відповідають за рух ока. Ці м'язи контролюються окоруховим нервом ( III черепний нерв ), блоковим нервом (IV черепний нерв) і відвідним нервом (VI черепний нерв). Шість м'язів очного яблука включают 4 прямих и 2 косих м'язи. Зовнішня оболонка ока складається з рогівки та склери.
Рогівка — це прозора куполоподібна структура в передній частині ока, яка допомагає фокусувати світло на сітківці, яка передає сигнали в мозок. Рогівка відповідає за приблизно дві третини здатності фокусування ока.
Склера — це білий, міцний зовнішній шар, який забезпечує захист і структурну підтримку ока.
Райдужна оболонка — це кольорова частина ока, яка оточує зіницю та регулює кількість світла, що потрапляє в око.
Розрив — пошкодження тканин у результаті дії протилежно спрямованих сил, з порушенням їхньої анатомічної безперервності. Синдром тривалого здавлення — своєрідний патологічний стан м'яких тканин після тривалого (2-4 години і більше) здавлення. Характерною особливістю є те, що після усунення здавлюючого об'єкта в кров масивно надходять токсичні продукти розпаду тканин, що й зумовлює тяжкість стану і клінічні прояви.
Забій — це закрите пошкодження тканин і органів без істотного порушення їх структури. Найчастіше пошкоджуються поверхнево розташовані тканини (шкіра, підшкірна клітковина, м'язи і окістя). Особливо страждають при сильному ударі м'які тканини, котрі придавлює в момент травми до кісток.
Рана — це порушення анатомічної цілісності покривних або внутрішніх тканин на всю їх товщину, а іноді також і внутрішніх органів, викликане механічним впливом. Відмінні ознаки: біль, кровотеча, зяяння.
Хірургія - це наука, яка вивчає патологічні стани та хвороби, що лікуються за допомогою оперативного (хірургічного) методу.
Хірург - спеціаліст з хірургії; лікар, який провадить динамічне спостереження, діагностику, лікування оперативним та консервативним методами.
За строками виконання відрізняють операції невідкладні, термінові та планові: Невідкладні операції потребують негайного виконання (зупинка кровотечі, трахеостомія та ін.). Термінові операції можуть бути відкладені на час уточнення діагнозу та підготовки хворого до операції. Планові операції виконуються після детального обстеження хворого та необхідної підготовки до операції.
Сучасна хірургія все більше стає реконструктивною хірургією, тобто спрямованою на відновлення або заміну ураженого органу — протез судини, штучний клапан серця, посилення синтетичною сіткою грижевих воріт тощо, а також малоінвазивною, тобто спрямованою на мінімізацію обсягів та області втручання в організм — міні-доступи, лапароскопічна техніка, рентгенівського хірургія, а також молекулярна. хірургія.
Хірургічне лікування складається з кількох послідовних етапів:
1) Підготовки хворого до операції
2) Знеболення (наркозу)
3)хірургічного втручання реабілітації хворого після операції.
Хірургічна операція включає:
1) забезпечення оперативного доступу (розріз шкіри або слизової оболонки)
2) оперативне лікування органу
3) відновлення цілісності тканин
4) порушених під час операції.
Офтальмологія - це наука, що вивчає анатомію і фізіологію органів зору, хвороби ока та розробляє методи лікування та профілактики.
Офтальмолог - лікар, що лікує та діагностує захворювання очей та супутні проблеми із зором.
Око — складний орган, який забезпечує сприйняття навколишнього світу завдяки, зокрема, зору. Око складається з кількох структур, які разом обробляють світло та передають візуальну інформацію в мозок. Анатомію ока можна умовно розділити на чотири основні шари: шар м'язів навколо ока, зовнішній шар ока, середній шар ока і внутрішній шар ока.
М'язи ока — це зовнішні м'язи очного яблука (екстраокулярні м'язи), які відповідають за рух ока. Ці м'язи контролюються окоруховим нервом ( III черепний нерв ), блоковим нервом (IV черепний нерв) і відвідним нервом (VI черепний нерв). Шість м'язів очного яблука включают 4 прямих и 2 косих м'язи. Зовнішня оболонка ока складається з рогівки та склери.
Рогівка — це прозора куполоподібна структура в передній частині ока, яка допомагає фокусувати світло на сітківці, яка передає сигнали в мозок. Рогівка відповідає за приблизно дві третини здатності фокусування ока.
Склера — це білий, міцний зовнішній шар, який забезпечує захист і структурну підтримку ока.
Райдужна оболонка — це кольорова частина ока, яка оточує зіницю та регулює кількість світла, що потрапляє в око.
Розрив — пошкодження тканин у результаті дії протилежно спрямованих сил, з порушенням їхньої анатомічної безперервності. Синдром тривалого здавлення — своєрідний патологічний стан м'яких тканин після тривалого (2-4 години і більше) здавлення. Характерною особливістю є те, що після усунення здавлюючого об'єкта в кров масивно надходять токсичні продукти розпаду тканин, що й зумовлює тяжкість стану і клінічні прояви.
Останнє редагування: